Батькам

Для батьків своїх школярів

Роль сім’ї у розвитку пізнавальних інтересів дитини

«Для збереження інтересу до навчання дуже важливо те, щоб мати й батько, образно кажучи, стояли біля колиски дитячих знань, брали безпосередньо участь у навчанні дитини, раділи разом з нею її успіхам, брали близько до серця її успіхи й невдачі». Так зазначав видатний педагог В.Сухомлинський, розмірковуючи над питанням «Що робити, щоб дітям хотілось добре вчитись?».

Перед нами теж виникає подібне запитання: а яке ж значення сім’ї у вихованні пізнавальних інтересів дитини, яка роль батьків у пробудженні інтересу дітей до навчальної діяльності, якими способами та за яких умов досягти формування в дітей потреби у пізнанні.

Батьки як перші вихователі дитини мають вирішальний вплив на пробудження допитливості та інтересу до знань. Саме від Вас, шановні батьки, залежить розвиток цікавості й допитливості – основи формування пізнавальних інтересів. Для цього Ви маєте організовувати систематичну, послідовну, цілеспрямовану, діяльність дітей, формувати у них потребу в постійному набутті нових знань, у задоволенні самим процесом пізнання. Від цього залежить, насамперед,ставлення школяра до провідної для нього діяльності – навчання. Це робота трудомістка і не завжди цікава. Для того, щоб дитина була нею задоволена, дуже важливо, чи призвичаїлась вона у дошкільному віці до елементарних  видів праці,чи навчили її батьки робити не тільки те, що хочеться, а й те, що потрібно. Уміння вже у дошкільному віці виконувати необхідне трудове завдання допомагає молодшому школяреві  позитивно ставитися до навчальних занять, які потребують розумових зусиль, старанності, уважності, терпіння.

Крім того, дитині необхідні систематична робота, витримка, наполегливість і в той же час глибокий такт батьків, щоб виховати в учня розуміння необхідності потреби виконувати певну роботу, почуття відповідальності, звичку до праці, переконання, що будь-яке, навіть неприємне, доручення потрібно виконувати старанно і сумлінно.

Спостереження педагогів за родиною показує, що там, де з повагою ставляться до знань, цікавляться сучасними науковими відкриттями, життям суспільства, світом природи, діти глибоко проймаються почуттями і думками батьків.

Від батьків багато в чому залежить запобігання негативному ставленню школяра до навчання. Варто замислитись над тим, чому в багатьох дітей, яких прийняли до школи з великим бажанням вчитися, в подальшому цей інтерес послаблюється , а іноді перетворюється навіть у негативне ставлення до навчання. Зіставлення відповідей дітей і батьків, а також дані спостереження за молодшими школярами дають підставу зробити висновок про те, що причини цього явища криються у нервозному ставленні батьків до нового життя дитини, невмінні допомогти їй подолати труднощі на шляху пізнання. Школяреві, який не відчуває радощів успіху, що багато значать у формуванні ставлення до будь-якого виду праці, нелегко жити. Його не завжди розуміють батьки, а їхні нотації, докори, покарання тільки погіршують справу, породжують негативне ставлення до навчання, яке з часом може усталитись.

Звичайно, батьки мають бути нетерпимими до лінощів, неробства, недбалості, небажання учня вчитися. Проте насамперед їм варто розібратися в причинах, продумати дії, які допоможуть вплинути на дитину, дадуть змогу повірити у власні сили, усунути прогалини в знаннях.

Батькам варто частіше радитися з учителями, враховуючи індивідуальність школяра, разом з ними визначати засоби і прийоми надання дієвої допомоги в кожній навчальній ситуації.

Поради батькам щодо створення сприятливого психологічного клімату в сім’ї

Поради батькам щодо створення сприятливого психологічного клімату в сім’ї.

1.     Частіше розмовляйте з дитиною. Пам’ятайте, що ні телевізор, ні радіо не замінять їй Вас.

2.     Не відгороджуйте дитину від обов’язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом з нею.

3.     Надавайте дитині самостійності в діях і прийнятті рішень. Не контролюйте кожен її крок.

4.     Не обмежуйте дитину у спілкуванні з ровесниками.

5.     Пам'ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити самостійно. Готуйте її до майбутнього самостійного життя. 

6.     Даруйте дитині свою любов та увагу, однак не забувайте про інших членів родини, котрі їх теж потребують.

7.     Організуйте свій побут так, щоб ніхто в сім’ї не відчував себе «жертвою», відмовляючись від свого особистого життя.

8.     Не бійтеся в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними.

9.     Незважаючи ні на що, зберігайте позитивне уявлення про свою дитину.

10.Звертайтеся до родин, у яких є діти. Передавайте свій досвід і запозичуйте чужий.

11.Частіше звертайтеся за порадами до педагогів та психологів.

12.Більше читайте, і не художню літературу, а й педагогічну.

13.слідкуйте за своєю зовнішню. Дитина повинна пишатися Вами.

14.Ніколи не займайтеся «виховною» роботою в поганому настрої.

15.Чітко визначте, чого Ви хочете від дитини (і поясніть чому), довідайтесь, що вона думає з цього приводу.

16.Не підказуйте готового рішення, а підказуйте можливі шляхи до нього і розглядайте з дитиною її правильні і неправильні кроки до мети.

17.Визначайте, що будь-яка людина, у тому числі Ваша дитина, має право на помилку.

18.Вкажіть дитині на допущену  нею помилку, щоб вона мала змогу її осмислити.

19.Оцінюйте вчинок, а не особистість. Пам’ятайте, що сутність людини і її окремі вчинки не одне й те саме.

20.Дайте дитині відчути, що Ви співчуваєте їй, вірите в неї, незважаючи на помилку.

21.Не пропустіть моменту, коли досягнуті перші успіхи.

22.вихователь повинен бути твердим, але добрим.


Структура навчального року

І семестр – 1 вересня - 28грудня

ІІ семестр – 14 січня - 31 травня

Канікули

Осінні (16.10.2018 - 28.10.2018)

Зимові ( 29.12.2018 - 13.01.2019)

Весняні (01.04.2019 - 07.04.2019)

Свято останнього дзвоника 31.05.2019р.



Пам'ятка батькам

 
    Від п'ятилітньої дитини до мене тільки крок, від новонародженої до п'ятилітньої — величезна відстань.
                                                                                                                                        Л.Толстой
• Любіть дитину. Не забувайте про тілесний контакт з нею.
• Знаходьте радість у спілкуванні з дитиною. Визначіть для неї місце в сім'ї.
• Хай не буде жодного дня без прочитаної книжки.
• Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мову.
• Цікавтеся справами і проблемами дитини.
• Дозволяйте дитині малювати, розфарбовувати.
• Надавайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не розкішному одягу.
• Обмежте перегляд телепередач, ігри на комп'ютері до 30 хв.
• Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички і любов до праці.
• Не робіть із дитини лише споживача, хай вона буде рівноцінним членом сім'ї зі своїми правами і обов'язками.
• Пам'ятайте, що діти — не просто продовжувачі ваших вмінь, знань, здібностей.
• Кожна дитина має право на реалізацію своїх потенційних можли-востей і на власну долю.  

---

 Пам'ятка батькам

 
    Від п'ятилітньої дитини до мене тільки крок, від новонародженої до п'ятилітньої — величезна відстань.
                                                                                                                                        Л.Толстой
• Любіть дитину. Не забувайте про тілесний контакт з нею.
• Знаходьте радість у спілкуванні з дитиною. Визначіть для неї місце в сім'ї.
• Хай не буде жодного дня без прочитаної книжки.
• Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мову.
• Цікавтеся справами і проблемами дитини.
• Дозволяйте дитині малювати, розфарбовувати.
• Надавайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не розкішному одягу.
• Обмежте перегляд телепередач, ігри на комп'ютері до 30 хв.
• Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички і любов до праці.
• Не робіть із дитини лише споживача, хай вона буде рівноцінним членом сім'ї зі своїми правами і обов'язками.
• Пам'ятайте, що діти — не просто продовжувачі ваших вмінь, знань, здібностей.

• Кожна дитина має право на реалізацію своїх потенційних можли-востей і на власну долю. 

Закони сімейного виховання школярів

    Пам’ятайте, що навчання – один із найскладніших видів праці, а розумові сили й здібності дітей не однакові.
    Не можна вимагати від учня неможливого. Важливо визначити, на що він здатен у даний час навчальної діяльності, як розвивати його розумові здібності.
    Найпростіший метод виховання, що не вимагає ні часу, ні розуму – побити дитину й цим озлобити її чи зламати. Виключайте опіку, крик, насилля й командно-наказовий тон. Вони викликають протидію дітей, психічні травми, придушують бажання та інтерес, примушують шукати порятунку в обмані.
    Розвивайте цікавість, інтелектуальні бажання, ініціативу й самостійність дитини в навчанні та в усіх її справах.
    Пам’ятайте, що згідно з науково обґрунтованими нормами, над виконанням усіх домашніх завдань учень першого класу має працювати не більше 1-ї години,

      2-го класу – 1,5 години, 3-х – 4-х класів – до 2-х годин, 5-х – 6-х класів – до 2,5 годин, 7-го класу – 3 години, 8-мі – 11-ті класи – 4 години. 

    Привчайте дітей користуватися годинником  і не дозволяйте сидіти над виконанням домашнього завдання більше встановленого часу. Це відіб’ється на їхньому здоров’ї та розумовому розвитку.
    Не примушуйте учня писати в чернетках, переписувати виконане ним завдання – це приводить до перевтоми, викликає відразу до навчання.
    Не хвилюйтеся, якщо ваша дитина отримує не таку оцінку, як би вам хотілося.

      По-перше - оцінка має виховну роль, а по-друге – це не остання оцінка.

    Здоров’я дитини – крихка кришталева куля, а тримають її три атланти: спадковість, спосіб життя й середовище. Організуйте правильний режим життя, харчування й відпочинку дітей.
    Організовуючи різні ігри й види навчальних занять дітей, приділяйте увагу фізичному розвитку й особливо розвитку м’язів(пальців та рук). Від цього залежить почерк дитини, якість малювання, креслення, ігри на музичних інструментах
    Обов’язково помічайте й заохочуйте, навіть мало помітні, успіхи дітей у навчанні й поведінці, використовуючи для цього слова похвали, поцілунки й різні види морального заохочення.
    Батько і мати – найкращі вихователі, вони повинні впливати на поведінку своїх дітей навіть тоді, коли їх немає вдома.

               Пам’ятайте, що дитина – дзеркало життя своїх батьків. Як у краплині води відбивається сонце, так у дітях відбивається вся організація життя сім’ї, працьовитість, духовне багатство й моральна чистота матері та батька.

 Загальні вимоги

 до оформлення письмових робіт

з української мови та математики

в початкових класах

II. Загальні вимоги до писемного мовлення учнів

2.1.      Дотримуватися культури писемного мовлення (грамотного, правильного висловлювання думки за допомогою графічних знаків – літер (на письмі), охайного, чистого, відповідно до мовних норм, каліграфічних та естетичних правил, письма).

2.2.      Для формування в учнів навичок писемного мовлення:

проводити систематичну роботу з вивчення орфографії;

розвивати практичні навички побудови синтаксичних конструкцій;

формувати навички каліграфічного письма;

стежити за охайністю записів учнів;

давати зразки правильного письма в зошитах;

виправляти правописні, граматичні та мовні помилки;

2.3.      Письмові контрольні роботи проводити на другому чи третьому уроці за розкладом

(не більше однієї роботи на день, а протягом тижня — не більше двох).

Не проводити контрольні роботи в перший та останній дні тижня, семестру, у перший день після свята.

III. Загальні вимоги до ведення учнівських зошитів

1. Бережливо використовувати зошит (не починати новий, доки не списано попередній, не бруднити сторінок, користуватися обгортками, не виривати аркушів).
2. Не замінювати зошити блокнотами або окремими аркушами паперу.
3. Використовувати зошити лише вітчизняного виробництва.
4. Відповідно до чинних в Україні стандартів  використовувати зошити з такими видами графічної сітки:

           № 1 — у дві горизонтальні лінії різної інтенсивності з похилими лініями, де висота робочого рядка — 4,0 мм; відстань від робочого рядка до верхньої (нижньої) міжрядкової лінії становить 6,0 мм, а між похилими лініями — 25,0—27,0 мм; кут нахилу між похилою і рядковою — 65°;

             

             

            № 2 — у дві горизонтальні лінії різної інтенсивності, де відстані відповідно

            дорівнюють: між лініями робочого рядка — 4,0 мм, між робочими рядками - 8,0 мм

          № 3 — з горизонтальними лініями через 9,0 мм;

          № 5 — у клітинку з нормою лініювання 5,0 х 5,0 мм.

5. На початковому етапі формування в першокласників графічних навичок письма  

          надавати  перевагу  зошитам, у  яких  горизонтальні  лінії  робочого рядка різної  

          інтенсивності  з основними  лініями фіолетового, блакитного, сірого кольорів.

6.  Використовувати в роботі визначену кількість зошитів:

1 клас	2-4 класи
Зошити з друкованою основою (для письма і розвитку мовлення). З листопада (січня) можна практикувати шкільні зошити з таким же розлініюванням, як у зошиті з друкованою основою.	З мов і математики по два  зошити для навчальних класних і домашніх завдань (для періодичної заміни їх під час перевірки вчителем); окремий зошит для контрольних робіт; додатковий зошит з друкованою основою (використовувати лише в межах граничного навантаження учнів).

7. У 1-2 класах зошити підписувати вчителю, у 3-4 класах – учням за зразком,    

           написаним учителем на дошці.  Зошити підписувати мовою навчального предмета   (російською або українською).

8.     Учнівський зошит не є державним документом, тому в початкових класах (з огляду на вік дитини, повільну техніку письма) учням  вказувати лише номер школи:                                  

                    Зошит                                                                             Зошит

           з української мови                                                     для контрольних робіт

           уч 2-А класу                                                    з української мови

          школи № ---  м. ----------------                                       уч 3-Б класу

           ------------------------------                                               школи № ---  м. -----

           

                                                                                                                                                                                

9. На кожній сторінці зошита із зовнішнього боку вертикального зрізу залишати поле

            завширшки 2,0 см (проводити червоним кольором вертикальну лінію).

3.10.    Використовувати автоматичні перові або автоматичні кулькові ручки:

з вакуумно-піпеточним набірним вузлом з шириною лінії письма (вузькою та середньою) 0, 4-0, 6 мм — АР1-Рта 0, 6-0, 8 мм АР-М; з поршневим набірним вузлом відповідно — АР2-Р і АР2-М; зі змінним балоном для чорнила—АРЗ-Р і АРЗ-М; з нерухомим вузлом, що пише, — РШСН та розбірним вузлом, що пише, — РШСВ.

11.     Записи в зошиті виконувати ручкою з синім або фіолетовим чорнилом,  

            підкреслювання членів речення, позначення значущих частин слова, оформлення

            таблиць, схем  -  простим олівцем.

12.     У письмовій роботі з мови, математики  зазначати дату виконання роботи, яка це    

            робота (класна чи домашня), вид завдання (вправа, диктант, твір,  переказ, творча  

            робота, задача тощо), заголовок зв'язного тексту (переказу,   розповіді тощо).

3.13.     Назви таких видів завдань, як рівняння, відрізки, нерівності, дроби, величини,  

            порівнювання чисел, вирази в зошитах не вказувати.

3.14.    Відповідно до 4-го видання «Українського правопису» («Український правопис»,

            4-е видання, К., :Наукова думка, 1993 р., с. 127) в кінці заголовків крапку не    

            ставити:

                       7 жовтня                                                                     31 березня

                  Домашня робота                                                          Класна робота

                       Вправа 123                                                                  Задача 107

3.15.    Дату, назву роботи та її вид (вправа, словниковий диктант тощо) учням записувати

            з 2-го класу початкової школи.

3.16.   У 4 класі дату виконання роботи з мов записувати словами, з математики — на

            розсуд учителя.

                     Третє листопада                                            6 лютого (або: Шосте лютого)

                      Класна робота                                                       Домашня робота

                        Вправа 132                                                                 Задача 65

3.17.   У зошитах для контрольних робіт записувати дату, вид завдання (диктант,                

           контрольна робота) і  заголовок тексту.

           Запис учнями виду роботи (словниковий, попереджувальний диктант) здійснювати  

           за вказівкою вчителя (за функціональною потребою).

                           23 грудня                                                                   12 квітня

                            Диктант                                                            Математичний диктант

                              Зима

            Номери варіантів контрольної роботи фіксувати через одну клітинку посередині  

            рядка за  зразком: 1 варіант, 2 варіант.      

3.18.    Під час виконання письмової роботи учням необхідно:

            дотримуватися абзаців, однакових інтервалів між словами;

дописувати кожен рядок до кінця, орієнтуючись на правила переносу, не                                             виходячи за межі рядка;

неправильно написану літеру чи цифру закреслювати навскіс (справа наліво) і замість неї зверху писати правильний варіант;

слово, словосполучення, речення чи приклад, що підлягає заміні, закреслювати тонкою горизонтальною лінією (а не брати в дужки) і далі записувати правильно;

            вправлення (закреслення та поновлення) написаного робити ручкою, а не олівцем;

3.19    Коректором не користуватися.

IV. Загальні вимоги до оформлення письмових робіт з української мови

4.1.        Записи на новій сторінці зошита  починати  з першого рядка.

4.2.        Початок запису тексту і його заголовок виконувати на одній сторінці.   Вільні рядки на сторінці використовувати для виконання інших завдань на розсуд учителя.

4.3.        Між датою і назвою роботи (класна, домашня), між назвою та видом роботи, а

            також між видом роботи та заголовком рядок не пропускати.

4.4.        В зошитах з графічною сіткою № 3 між заключним рядком тексту однієї письмової роботи  і наступної  пропускати два робочих рядки; в зошитах з графічними сітками № 1 та № 2 - один рядок.

4.5.        У 2-4 класах на уроках української та  російської мов паралельно зі звичайним зошитом можна використовувати зошити з друкованою основою (один із зошитів), рекомендовані Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України.

Зошит з друкованою основою використовувати як на уроці, так і під час виконання домашніх завдань. Після опрацювання теми за підручником зошит з друкованою основою перевіряти, виконання завдання оцінювати.

6.       У роботі з першокласниками  дотримуватися наступного:

у період навчання грамоти учням виконувати навчальні завдання в зошиті з друкованою основою (зошити для письма і розвитку мовлення), де подано зразки написання літер, їх поєднань, окремих слів і речень, а також вправи на розвиток мислення і мовлення школярів;

для виконання різноманітних завдань, пов'язаних із мовним аналізом (креслення схем речень, звуко-складової структури слів, «друкування» тощо), використовувати окремий зошит у клітинку з графічною сіткою № 5;

у період навчання грамоти дату виконання завдань,  слова Класна робота учням не писати.  У цей період між завданнями класних робіт учням залишати по два робочі рядки  для записів чи поміток учителя.

4.7.        У 3 класі на уроках української (російської) мови протягом усього I семестру  учням продовжувати писати в зошитах у дві лінії з контрольними похилими (зошит з графічною сіткою № 1) або в зошитах у дві горизонтальні лінії без контрольних похилих (зошит з графічною сіткою № 2).

У II семестрі краще підготовленим учням поступово  переходити на письмо в одну лінію. Повний перехід усього класу на письмо в одну лінію може бути закінчений наприкінці 3 класу або в I семестрі 4 класу. Висота малих літер становить близько 4,0 мм.

4.8.      Роботу з каліграфії проводити впродовж усіх 4-х років навчання в початковій

            школі.

9. При написанні букв дотримуватися  методичних рекомендацій  «Про розроблення  

            єдиних зразків каліграфічного письма цифр, українських і російських букв та їх

з'єднань» (рішення колегії Міністерства освіти і науки України №8/2-19 від    18.07.03)        

V.       Загальні вимоги до оформлення письмових робіт з математики

5.1.     Навчальні вправи чи інші письмові завдання з математики учням  виконувати в  

           зошитах у клітинку.

5.2.    У 2-4 класах на уроках математики паралельно із звичайним зошитом можна        

використовувати зошити з друкованою основою (один із зошитів), рекомендовані                           Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України. Зошит з друкованою основою використовувати як на уроці, так і під час виконання домашніх завдань. Після опрацювання теми за підручником зошит перевіряти, виконання завдання оцінювати (Критерії оцінювання рівня навчальних досягнень системи загальної середньої освіти учнів початкової школи, Київ, 2010, лист Міністерства освіти і науки України № 1/11-7407 від 08.09.2009).

5.3.        У 1 класі дату виконання робіт учням не записувати. Між заключним рядком однієї письмової роботи  і наступної слід пропускати  чотири клітинки.

5.4.        Дату, назву роботи та її вид (задача, приклади ) учням записувати з 2 класу, назву виду завдання  (приклади, самостійна робота) - за функціональною потребою ( на розсуд учителя).

5.5.     Запис дати і виду роботи розташовувати посередині робочого рядка, наприкінці

           записів крапку не ставити, наприклад:         

12 квітня

Класна робота

Задача 231

5.6.        Запис математичних завдань розпочинати на другій повній клітинці зверху та другій клітинці від поля чи згину сторінки зошита.

5.7.      Назви таких видів роботи, як рівняння, відрізки, нерівності, дроби, величини,      

            порівнювання чисел, вирази в зошитах не вказувати.

8.       Між записами дати, назви роботи та її видом у зошитах із математики пропускати              

            одну клітинку.

9.       Між видами завдань однієї письмової роботи пропускати дві клітинки.
10. Учням 2- 4 класів між заключним рядком завдання однієї письмової роботи (класна  

робота) і початком наступної (домашня робота) в зошитах з математики              пропускати     чотири клітинки.

5.11     Цифри і літери у клітинці зошита писати похило. Кожну цифру, знак і літеру              

записувати в окремій клітинці. Для написання дужки (у виразах із дужками) також відводити одну клітинку.

5.12.         У 1-4 класах писати цифри висотою в одну клітинку. При написанні букв  дотримуватися  методичних рекомендацій  «Про розроблення єдиних зразків каліграфічного письма цифр, українських і російських букв та їх з'єднань» (рішення колегії Міністерства освіти і науки України    №8/2—19 від18.07.03):

           

5.13.         У 1-2 класах писати малі літери висотою в одну клітинку,  в 3-4 класах — 2/3 клітинки.

5.14.        Великі літери в усіх класах писати заввишки в півтори клітинки.

5.15.        Математичні вирази  розміщувати в рядку або в стовпчик.

Між виразами відстань добирати довільно, але з додержанням симетрії та економії паперу.

5.16.   При записі розв’язання задачі в зошиті  дотримуватися наступного:

-  У 1-му класі розв'язання задачі записувати у вигляді виразу:

 2 + 3 = 5 (ящ. )         або         2 ящ. + 3 ящ. = 5 ящ.

- Текст задачі записувати коротко, використовуючи різноманітні форми: малюнок, схему, таблицю, графічні умовні позначення.

        -  Опорні слова в умові задачі записувати повністю.

            У тарілці – 5 ябл.

            На столі - ?, на 2 ябл. більше        ?

- У запитанні задачі,        після словесного запису числа найменування одиниць       величини писати повністю, наприклад:

В одному кошику 12 кг яблук, в іншому — 15 кг. Скільки кілограмів яблук у двох  кошиках?

- Після чисел найменування писати скорочено:

без крапки: 2 мм, 3 см, 4 дм, 5 м; 7 г, 6 кг, 9 ц, 10 т; 12 с, 13 хв, 14  год;

крапку ставити після скороченого найменування грошової одиниці: 15 грн.; 20 к.

- Одиниці швидкості скорочено записувати так:

60 м/с (або 60 м за 1 с), 12 км/год (або 1 км за 1 год).

- Одиниці площі писати за зразком:

23см2, 54м2 (висота цифри «2» біля літери — 1/2 клітинки). Читається: 23 квадратних сантиметри, 54 квадратних метри.

- Назви предметів біля цифри записувати за правилами скорочень (до першого голосного; слова, які починаються на голосний, скорочувати до наступного голосного): 40 в. (40 відер), 10 ябл. (10 яблук).

- У відповіді до задачі назви предметів писати повністю:

у бочку налили 40 відер води.

- Після закінчення навчання грамоти вводити короткий запис відповіді задачі, наприклад: 5 кг цукру, 40 відер води.

- Повну відповідь записувати, починаючи з 3 класу. Якщо розв'язання задачі записано без пояснень, то відповідь  записувати повними реченнями. Повну відповідь  давати за загальними правилами побудови речень (відповідей на будь-яке запитання).

- Якщо розв'язання задачі записано з поясненням (повним чи коротким), то відповідь  записувати коротко.

Зразки записів пояснень та відповідей:

7 + 3 = 10(з.) — у лінійку і клітинку.

Відповідь: 10 зошитів.

Відповідь: у мішку залишилося 50 кг цукру.
           Відповідь: на 3 т більше.
           Відповідь: посадили 20 дерев.

- В задачах на декілька дій після пояснень ставити крапку з комою (;), а наприкінці – крапку.

5.17.    Вирази на порядок дій оформляти за зразком:

                       3       1    4          2

             3450 – 145 ∙ 2 + 1265 : 5 = 3413

             1)    145          2)  1265 | 5                 3)_  3450           4)  3160

                 ×     2               10     | 213                      290              +   253

                    290                   6                               3160                 3413

                                             5              

                                             15

                                             15

                                               0                 

5.18.      Запис простого рівняння виконувати за зразком:
               х + 12 = 35
               х = 35 – 12

                х = 23                23 + 12 = 35
                        35 = 35

5.19.          При розв’язанні складних рівнянь обчислення виконувати праворуч  за     вертикальною  лінією.

               3       2      1

            х + 123 – 56 ∙ 2 = 638             56          638         750

            х + 123 – 112 = 638               ×  2      + 112      − 123

            х + 123 = 638 + 112               112         750          627

            х + 123 = 750

            х = 750 - 123

            х = 627

            627 + 123 – 56 ∙ 2 = 638

                                     638=638                

5.20.   При розв’язанні геометричних задач умову записувати  скорочено з дотриманням        

усіх норм запису задачі. При кресленні відрізків (простим олівцем по лінійці) їх довжину позначати посередині у другій клітинці над відрізком.  Усі геометричні фігури позначати буквами латинського алфавіту (АВСД, АВСД, АВС). Висота букв (друкованих або прописних, які позначають  назву   геометричної фігури) – півтори  клітинки.

 5.21.   Запис задач з геометричним  матеріалом виконувати за алгоритмом:
                                                                  Задача
           Довжина - 8см
           Ширина - ?, на 3см менше
           Периметр - ?
           Площа - ?
           1)    8 – 3 = 5 (см) – ширина;
           2)    ( 8 + 5) ∙ 2 = 26 (см) – периметр;
           3)    8 ∙ 5 = 40 (см²) – площа.            Якщо задача передбачає креслення фігури, то необхідно спочатку робити      

            креслення, потім писати відповідь.             Відповідь: 26см, 40см²          або        Відповідь: периметр – 26см, площа - 40см².          

                                                                    Задача

            a - 12 см

            в - 6 см

            P - ?

            S - ?

                                                                 Розв’язання

            Р = (а+ в) ∙ 2

            Р = (12+6) ∙ 2=36 (см)

            S =a ∙ в

            S = 12* 6=72 (см2)

            Відповідь: Р =36 см, S =72 см2

5.22.     Оформлення задачі на рух виконувати за зразком:

                                                                 

                                                                  Задача

V	t	S
I -     80 км/год	3 год	?
II -    72 км/год

                                                              Розв’язання
         1)    80 + 72 = 152 (км/год) - швидкість віддалення;
         2)    152 ∙ 3 = 456 (км)  - відстань через 3 години.
         Відповідь: 456 км.
                                                 Можливий такий варіант запису:
                                                               Розв’язання
          1)    80 + 72 = 152 (км/год) - швидкість віддалення;
          2)    152 ∙ 3 = 456 (км)
          Відповідь: через 3 години між автобусами буде 456 км.

5.23.   При порівнянні виразів  результат попереднього обчислення   записувати над  дією

           для запобігання зайвих помилок в роботі.    

           Переносити умову  математичного виразу на другий рядок тільки на місці      

           математичного знаку (записуючи його на обох рядках), не розриваючи запису  

           чисел.

5.24.   Алгоритм запису завдань з дробами:

               3                         6

               6   від 42060 +  10 від 360630 =  237408    

               1) 42060 : 6 ∙ 3 = 21030

               2) 360630 : 10 ∙ 6 = 216378

               3)   216378

                   +  21030

                     237408

               1                                                                 

               3  від  24 см        24 : 3 = 8 см                 

                                        Задача

               1

               6 – 5км

              Вся відстань - ?

                                                      Розв’язання

               5 ∙ 6 = 30(км)

               Відповідь: вся відстань дорівнює 30 км.

5.25        Вирази зі змінною записувати за  зразком:

               Якщо а = 10,  то а – 5 = 10 – 5 = 5

6. Загальні вимоги до перевірки письмових робіт з української мови та математики

1. Учителю систематично перевіряти та оцінювати якість виконання учнівських письмових робіт.
2. Усі письмові роботи, зокрема диктанти, перекази, твори, а також самостійні роботи навчального і контрольного характеру перевіряти до наступного уроку.  
3. При виправленні помилок дотримуватися наступних вимог:

               користуватися  червоним чорнилом або пастою;

виправлення виконувати чітко, охайно, каліграфічним почерком,

               не  пропускати помилки;

графічно неправильно написану літеру або цифру  підкреслювати й на полях давати зразок правильного їх написання;

помилку закреслювати, а зверху писати потрібну букву, склад чи слово (можна помічену в слові (в обчисленнях) помилку чи неправильно вжите слово  перекреслити, а саме виправлення  запропонувати зробити учневі);

пунктуаційні помилки вчителю виправляти власноруч;

стилістичні і лексичні помилки підкреслювати у тексті хвилястою лінією;

окремо написані частини одного слова поєднувати лінією знизу вгору,

для відокремлення слова  проводити вертикальну лінію, трохи похилену вправо.

6.4.         До виправлення помилок у письмових роботах учнів учителю підходити

               диференційовано:

у зошитах  учнів із високим і достатнім рівнем навчальних досягнень ставити  помітку на полі в рядку, в якому допущено помилку;

   учням із середнім рівнем навчальних досягнень -  підкреслювати слово з помилкою, ставити помітку на полі,  в    якому допущено помилку, а саме виправлення пропонувати робити учням самостійно;

учням із низьким рівнем -  закреслювати помилку і зверху писати правильну  відповідь.

   При такому підході учнівські зошити переглядати  повторно.

   Неправильний результат по написаному не виправляти.

Пропонувати учням правильно розв’язувати задачу і записувати її заново у випадках, коли допущено помилки  в доборі першої дії  чи в обчисленнях у ній, нечітко (невдало) сформульовано одне - два запитання чи пояснення.

6.5.         Роботу над помилками, допущеними в контрольній роботі, виконувати в зошиті  

   для контрольних робіт, у класній або домашній роботі, -  в робочих зошитах.

6.6.         Перевірку роботи над помилками засвідчувати словом «Перевірено».

6.7.         Щомісяця оцінювати якість ведення зошита учнями. Підсумкову оцінку за          

         ведення зошита виставляти в окрему графу класного журналу  та в зошиті з                    

               поміткою «Зошит».

Тест “Визначення самооцінки”

Тест включає 32 судження, з приводу яких можливі п’ять варіантів відповідей, кожна з яких кодується балами за схемою:

 дуже часто – 4 бали;

 часто – 3 бали;

 інколи – 2 бали;

 рідко – 1 бал;

 ніколи – 0 балів.

Судження:

 1. Мені хочеться, щоб мої друзі мене підбадьорували.

 2. Постійно відчуваю відповідальність за доручену мені роботу.

 3. Я турбуюсь за своє майбутнє.

 4. Багато хто мене ненавидить.

 5. Я володію меншою ініціативою, ніж інші.

 6. Я турбуюсь за свій психічний стан.

 7. Я боюсь виглядати дурнем.

 8. Зовнішній вигляд інших набагато кращий ніж мій.

9. Я боюсь виступати з промовою перед незнайомими людьми.

10. Я допускаюсь помилок.

 11. Як шкода, що я не вмію як слід розмовляти з людьми.

 12. Як шкода, що мені не вистачає впевненостві у собі.

 13. Мені б хотілось, щоб мої дії частіше схвалювали інші.

 14. Я надто скромний.

 15. Моє життя бескорисне.

 16. Багато хто неправильної думки про мене.

 17. Мені ні з ким поділитися своїми думками.

 18. Люди чекають від мене багато.

 19. Люди не дуже цікавляться моїми досягненнями.

 20. Я трохи бентежусь (ніяковію).

 21. Я відчуваю, що багато людей не розуміють мене.

 22. Я не відчуваю себе в небезпеці.

 23. Я часто хвилююсь і даремно.

 24. Я ніяковію, коли вхожу до кімнати, де вже сидять люди.

 25. Я себе постійно відчуваю скутим.

 26. Я думаю, що люди говорять про мене за моєю спиною.

 27. Я впевнений, що люди майже все сприймають набагато легше, ніж я.

 28. Мені здається, що зі мною має трапитись яка-небудь неприємність.

 29. Мене хвилює думка про те, як люди ставляться до мене.

 30. Як шкода, що я не такий комуникабельний.

 31. У суперечках я висловлююсь лише тоді, коли впевненний у своїй правоті.

 32. Я думаю про те, чого чекають від мене друзі.

Для того, щоб визначити рівень самооцінки, необхідно підрахувати бали за всіма 32 судженнями.

Сума балів від 0 – 25 свідчить про високий рівень самооцінки, за якою людина правильно реагує на зауваження інших і рідко сумнівається у своїх діях.

Сума балів від 26 – 45 свідчить про середній рівень самооцінки, за якого людина рідко страждає від “комплексу неповноцінності” і лише час від часу намагається підладнатися під думку інших.

Сума балів від 46 – 128 вказує на низький рівень самооцінки, за яким людина хворобливо переносить критичні зауваження на свою адресу, намагається завжди рахуватися з думками інших і часто страждає від “комплексу неповноцінності”.

Поради батькам: як правильно говорити «ні»

Батькам іноді буває достатньо важко привчити дитину до дисципліни. І це дуже їх засмучує. Зрозуміло, усі батьки прагнуть бачити свою дитину радісною й усміхненою, ніхто не хоче засмучувати дітей і доводити їх до сліз. І якщо, привчаючи дитину до дисципліни, прямо говорити їй «ні», це може викликати в неї негативні емоції.

Якщо ви хочете, аби ваша дитина росла дисциплінованою і водночас щасливою, мусите навчитися правильно встановлювати для неї обмеження. Розгляньмо декілька способів, як ефективно говорити дитині «ні», не завдаючи їй при цьому шкоди.

Одного разу достатньо

Коли ви вперше говорите дитині «ні», ваш голос повинен бути спокійним, але твердим – таким, щоб дитина зрозуміла, що ви не зміните своє рішення. Ваше обличчя має бути серйозним. Поговоріть із дитиною і поясніть їй причину, через яку вона не отримає те, що хоче. Якщо з першого разу дитина не реагує на вашу заборону, варто спробувати інший підхід.

Але якщо ви зміните своє рішення й дозволите дитині те, що раніше забороняли, це буде вашою головною помилкою. Дитина зрозуміє, що може змусити вас змінити ваше рішення.

Пояснюйте

Іноді недостатньо просто сказати «ні». Якщо ви не пояснюєте дитині, чому забороняєте їй робити що-небудь, тоді вона не розуміє ситуації. Вам варто навести реальні аргументи, зрозумілі для дитини.

Не кричіть на дитину

Згідно з дослідженнями, у дітей, на яких батьки кричать, встановлюючи покарання, спостерігаються проблеми з поведінкою й різні емоційні розлади. Також крик може знижувати самооцінку дитини й викликати депресію. Тому спілкуйтеся з дитиною спокійно й доброзичливо.

Іноді дитина вимагає що-небудь у батьків, бо їй просто нудно. Приділяючи дитині більше уваги, спілкуючись і граючись із нею, ви можете допомогти їй не нудьгувати й скеруєте її мислення в позитивне русло.

Поважайте особистісні кордони дитини

Батьки часто забувають про цю важливу складову взаємин із дитиною. Дитині не подобається, якщо ви ставите її в незручне становище в присутності інших людей. Тому будьте уважні, прагніть того, аби ваше ставлення до дитини було шанобливим.

«Так» може означати «ні»

Коли діти надто часто чують від батьків слово «ні», це заважає розвитку в них мовних навичок і викликає негативні емоції. Можна сказати «так» і при цьому відмовити в чомусь дитині. Наприклад, якщо дитина запитує, чи можна їй узяти печиво, ви можете відповісти: «Так, але тільки після обіду». Якщо дитина просить придбати їй іграшку, скажіть: «Добре, якщо ти хочеш цю іграшку, я куплю її тобі на день народження». Таким чином, дитина може отримати бажану річ у інший день і при цьому вчиться йти на компроміс.

Говорячи «ні» дитині, пропонуйте їй альтернативу

Коли ви пропонуєте дитині альтернативу, вона розуміє, що ви не відмовляєте їй у її проханні. Наприклад, ви можете сказати: «Ні, тобі не можна зараз узяти цукерку. Замість цього можеш з'їсти яблуко». Так ви пропонуєте дитині інший варіант. Після цього можете пояснити, що яблука набагато корисніші для здоров'я, ніж цукерки.

Не подавайте дитині даремних надій

У відповідь на прохання дитини батьки часто кажуть: «Не зараз, люба». Але якщо не зараз, то коли? Якщо ви не виконуєте своїх обіцянок, дитина може втратити до вас довіру. Обіцяючи щось, укажіть конкретний період, упродовж якого дитина отримає обіцяне. Наприклад: «Не зараз, люба. Я куплю тобі цю іграшку на День народження».

Давайте дитині вибір

Можливість вибору надихає дітей і переконує їх у тому, що їхня думка є цінною. Маючи вибір, діти не відчувають, що їх ігнорують. Наприклад, не дозволяючи дитині з'їсти цукерку, ви можете запитати в неї, що б вона хотіла натомість: яблуко, апельсин чи банан.

Пропонуючи дитині обрати страву на вечерю, дайте їй на вибір декілька найбільш корисних варіантів, а не просто дозволяйте назвати все, що їй заманеться. Ви повинні пам'ятати: якщо вибір дитини не обмежений, це може призвести до того, що вона обере поганий варіант. Після цього вам доведеться сказати їй «ні», ставлячи під сумнів цінність її думки.

Не заходьте в суперечність зі своїм чоловіком

Іноді, коли дитина чує слово «ні» від одного з батьків, вона відразу ж іде до іншого, аби отримати бажане. Це може призводити до конфліктів між батьками та привчати дитину до маніпуляцій. Тому, коли дитина просить у вас що-небудь, варто перепитати в чоловіка, чи не зверталася дитина до нього із цим самим проханням.

Іноді батькам складно відмовити дитині в чомусь, адже всі хочуть, щоб їхні діти були щасливі. Тому емоційно буває легше потурати бажанням дитини або перейти на крик, щоб відмовити їй. Однак замисліться про наслідки своєї поведінки, які можуть датися взнаки через роки. Навчіться спілкуватися з дитиною спокійно й ефективно.